Голосне читання творів Лесі Українки...!
Ні, я жива, я буду вічно жити, я в серці маю те, що не вмирає.
Сьогодні , 25 лютого, ми відзначаємо День народження видатної української поетеси, письменниці, драматургині та громадської діячки -Лесі Українки.
У Славській бібліотеці працівники культури проводили голосне читання творів Лесі Українки
Цікаві факти про Лесю Українку.
У 4 роки дівчинка навчилася читати, а вже в 5 почала самостійно писати п’єси.
Перший вірш написала у 9 років.
У 13 – видала 2 книги поезії під псевдонімом Леся Українка.
У 14 років Леся публікує два переклади повістей Гоголя і першу свою поему “Русалка”.
Письменниця знала більше 10 іноземних мов, зокрема російську, англійську, болгарську, польську, французьку, німецьку, італійську, давньогрецьку та латинську.
На честь Лесі Українки назвали астероїд “2616 Леся”, відкритий 28 серпня 1970 року.
В Україні є лише три раритетні роялі і один з них належить Лесі Українці.
Саме Леся Українка ввела в українську мову такі слова як “напровесні” та “промінь”. А Олена Пчілка, мати Лесі, дала життя слову “мистецтво”. Також з її легкої руки в нашій мові прижилися слова “переможець” та “палкий”.
Драма-феєрія “Лісова пісня” – один із перших прообразів фентезі в українській літературі. У 1918 році її вперше поставили у Київському драматичному театрі.
Першим справжнім коханням Лесі Українки вважають білоруса, революціонера Сергія Мержинського. Він помер на руках письменниці від туберкульозу легенів. Через шість років після його смерті вона вийшла заміж за Климентія Квітку, музикознавця і збирача народних пісень. Серед інших сердечних захоплень Лесі Українки дослідники називають ім’я Нестора Гамбарашвілі, студента Київського університету, якого вона вчила французькій мові, він її – грузинській. Також Максима Славинського – одного з керівників Центральної Ради, посла УНР у Празі.
З життя Леся Українка пішла у віці 42 роки. Сталося це 1 серпня 1913 року на грузинському курорті Сурамі. Кістковий туберкульоз і невиліковна хвороба нирок мучили її все життя, та попри це поетеса не переставала творити.
“Хто вам сказав, що я слабка,Що я корюся долі?Хіба тремтить моя рука?Чи пісня й думка кволі?”
